Матеріалом для виготовлення виробів служить деревина різних порід дерев. Найкращою деревиною вважається серединна частина стовбура, в якій найменше природних вад.
Усі дерева поділяються на дві групи — листяні і хвойні. До листяних належать дуб, бук, граб, клен, явір, береза, ільм, в'яз, берест, вільха, липа та плодові дерева горіх, черешня, груша та інші. Хвойні породи — сосна, смерека, ялиця, кедр, тис, модрина та інші.
За своїми фізико-механічними властивостями дерева поділяються на цінні та малоцінні породи. До цінних порід належать дуб, ільм, в'яз, берест, клен, горіх, черешня, груша, явір. Цінні породи дерев — це переважно ядрові, окрім груші і явора, у яких спіла частина деревини — ядро — завжди темніша від заболоні і виділяється інтенсивністю природного малюнка текстури.
Текстура — природний малюнок деревини, що утворюється при перерізі річних шарів і серцевинних променів.
Залежно від породи, деревина має різну твердість, щільність, пластичність та інші властивості. Для виготовлення виробів під оздоблення різьбою чи інкрустацією підбирається деревина із слабо вираженою текстурою, доброю пластичністю, щільністю, яка легко ріжеться різцем. Цим якостям відповідає деревина груші, явора, вільхи, берези, бука. Однак за відсутності названих матеріалів можна застосовувати й інші.
Матеріал для виготовлення виробів повинен бути сухим, мати не більше 8-12% вологості. При такому стані деревина не ко-робиться, не тріскається і добре обробляється.
Для виготовлення плоских широких деталей виробів — вершків для шкатулок, альбомів, книг-адресів — потрібно підбирати матеріал, пилений в радіальному напрямку. Заготовки з такого матеріалу (тафлі, рамки, вершки до шкатулок і скриньок) менше піддаються деформації (коробленню), не тріскаються. Заготовки, пилені в тангентальному напрямку, схильні до жолоблення та тріскання.
На заготовки для точених виробів підбирають сухий матеріал з четвертини колоди або склеюють з декількох частин. Заготовка, виготовлена з половини бруса, при усиханні виробу стає овальною, а виріб, виготовлений з цілого бруска (колоди), деформується й розтріскується.
Маючи матеріал, підготовлений згідно з технологічними вимогами, розрізають його відповідно до розмірів задуманого виробу, обробляють столярним інструментом чи виточують на токарному верстаті, шліфують і приступають до підготовки його під різьбу.
Поетапність виконання різьби та викінчення виробу:
- розмічування орнаменту;
- різьблення основних ліній орнаменту та зарубування фону;
- вибирання фону;
- фактурна обробка фону;
- різьблення доповнюючого орнаменту;
- остаточне викінчення різьби (пробивання очок, гребінки, окантовування країв, зняття фасок та інше);
- кріплення рухомих деталей (завіси, кронштейни, замочки, дармовиси та інше);
- опорядження виробу (лакування, полірування, покриття восковими пастами).
Якщо виріб готуємо до полірування, то процес дещо змінюється. На зачищену, пошліфовану поверхню виробу наносимо орнамент, чітко виділяємо його шилом, ще раз зачищаємо дрібненьким склопапером, поліруємо і лише після цього виконуємо різьбу.
Конкретно технологію полірування, лакування, підготовки виробів до прозорого покриття буде подано у розділі «Опорядження виробів із дерева».
Комментариев нет:
Отправить комментарий